Відповідальність за експлуатацію дітей
Якщо вам потрібні послуги адвоката за 150 статтею КК України, натисніть на обраний варіант месенжера або скористайтесь номером телефону вказаним на сайті. Досвід у юриспруденції з 2004 року.
У силу віку, неповнолітні здебільшого позбавлені можливості захистити себе від примусу з боку дорослих, зокрема економічного. З цієї причини забезпечувати дотримання їхніх прав має держава. На міжнародному рівні заборона використання дитячої праці встановлено Принципом 9 Декларації з прав дитини (1952г.) і ст.32 однойменної Конвенції ООН (1989г.).
Відповідно до цих норм, дітям не можуть доручатися або вирішуватися заняття, які негативно впливають на здоров’я, перешкоджають їх освіті, фізичному, розумовому, моральному чи соціальному розвитку. Країни-учасниці взяли на себе зобов’язання щодо встановлення мінімального віку, вимог щодо тривалості робочого дня та умов праці, а також щодо призначення санкцій за недотримання заборон.
Основними нормативними актами національного законодавства у цій сфері є Закон «Про охорону дитинства» та главу 13 КЗпП України. Для осіб, які допускають порушення свобод молодшого покоління, передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність.
Залежно від форми експлуатації, до винних застосовуються такі статті:
- трудовая (ст.150, ч.2 ст.172);
- залучення до жебракування малолітніх, які не досягли 14 років (ст.150-1);
- сексуальна (ст.152-156-1 включно, із відповідною кваліфікацією).
Найпоширенішим провиною по відношенню до неповнолітніх 16-18 років є недотримання законодавства про працю та охорону праці (ст.41 КОАП), коли роботодавці не скорочують робочий час молодих співробітників до 36 годин на тиждень, викликають на роботу у вихідні, затримують понаднормово, призначають нічні зміни не надають додаткові відпустки для навчання. За кожен подібний інцидент посадовим особам чи власникам бізнесу загрожує штраф у розмірі 340 – 680 грн. Якщо за рішенням суду таке діяння буде визнано грубим порушенням трудового законодавства чи договору, винні відповідатимуть по ст.172 чи ст.173 КК.
| Зміст |
Склад злочину за ст.150 КК
Обвинувальний вирок за експлуатацію дітей виноситься судом лише після того, як у діяннях підсудного буде доведено наявність таких елементів кримінального правопорушення:
Об’єктом зазіхань є особиста свобода, здоров’я неповнолітнього, його захист від економічної експлуатації, гарантований Конвенцією ООН про права дитини.
Об’єктивна сторона – експлуатація, тобто використання праці дитини, яка не досягла встановленого законом віку. Цей злочин має місце й у тому випадку, якщо робота неповнолітнього оплачувалася. Також не має значення, чи вдалося винному отримати якусь вигоду після своїх протиправних дій. Якщо експлуатація здійснювалася під примусом, кримінальна відповідальність настає за сукупністю статей.
Допустимий вік працевлаштування дітей зазначений у ст.21 Закону «Про охорону дитинства» та ст.188 КЗпП:
- з 14 років – за дозволом одного з батьків, у вільний від навчання час, не більше ніж 24 години на тиждень і лише на легких роботах;
- з 16 років – дозвіл від батьків не потрібен, робочий час не повинен перевищувати 36 годин на тиждень, заборонено залучати до роботи понаднормово, у вихідні дні, вночі (з 22:00 до 6:00), з важкими чи небезпечними умовами праці, а також під землею;
- з 18 років – без обмежень.
Займатися підприємницькою діяльністю, бути членами фермерського (селянського) господарства чи колективного сільськогосподарського підприємства неповнолітнім можна з 16 років.
Залучення дитини до виконання нескладних побутових обов’язків у сім’ї є законним, якщо такий метод виховання спрямований на підготовку до самостійного життя, не суперечить закону та суспільній моралі. Разом з тим, батькам заборонено у будь-якій формі експлуатувати дітей, застосовувати фізичні та інші види покарань, що принижують людську гідність (ст.150, 151 Сімейного кодексу).
Суб’єктивна сторона – прямий умисел, тобто винний повинен був усвідомлювати протиправний характер використання дитячої праці з корисливою метою і бажати цього. Незнання чи нерозуміння вікових та інших обмежень, встановлених законом, не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
Суб’єкт – будь-яка особа старша 16 років.
Покарання за експлуатацію дітей в Україні
Особам, яких суд визнає винними у використанні дитячої праці з порушенням законодавчих норм за віком та умовами роботи, можуть бути призначені такі види санкцій:
- За експлуатацію праці дитини, яка не досягла 16 (14) років:
- до 6 місяців арешту;
- до 3 років обмеження волі;
- заборона на ведення підприємницької діяльності або зайняття керівних посад до 3 років.
- За наявності хоча б однієї з перерахованих кваліфікуючих обставин, таких як:
- експлуатація 2 та більше дітей;
- заподіяння суттєвої шкоди здоров’ю, фізичному розвитку, освіті потерпілого;
- використання дитячої праці на шкідливому виробництві (відповідно до Переліку, затвердженого Наказом МОЗ №46 від 31.03.94р.):
- від 2 до 5 років ув’язнення;
- позбавлення права вести діяльність/займати посади до 3 років.
- За дії, зазначені у ч.1 або 2, якщо вони були вчинені організованою групою:
- від 5 до 10 років ув’язнення;
- позбавлення права вести діяльність/займати посади до 3 років.
Захист потерпілих та обвинувачених в експлуатації дітей
Конституція України гарантує кожному право на професійну юридичну допомогу та покладає цю функцію на адвокатів. Маючи необхідні знання та практичний досвід, кримінальні адвокати компанії «Турій та Партнери» надають своїм клієнтам усі види правової підтримки.
Для потерпілих:
- складання та подання до поліції заяви про злочин;
- супровід у правоохоронних органах та інших державних структурах (органах опіки та піклування, службі у справах неповнолітніх, інспекції праці та ін.);
- направлення адвокатських запитів, отримання необхідних відомостей, довідок, поновлення документів;
- представництво інтересів у судах усіх інстанцій;
- вжиття заходів для відновлення порушених прав;
- подання позовів про виплату компенсацій за моральні та матеріальні збитки.
Для підозрюваних/обвинувачених:
- захист від кримінального звинувачення;
- підготовка до допитів, присутність на слідчих заходах;
- виконання процесуальних обов’язків захисника у судах;
- пошук доказів невинності, залучення свідків;
- вжиття заходів для покращення становища підсудного;
- інші види правової допомоги за згодою клієнта.
Щоб отримати консультацію або викликати адвоката у Києві чи іншому місті України, зателефонуйте за номером, вказаним на сайті.
