Відповідальність за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Останнє оновлення 2026-08-15

На відміну від внесення недостовірних відомостей, стаття 366-3 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за умисне неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З відновленням обов’язкового декларування та завершенням відстрочок для більшості категорій чиновників і військовослужбовців, Нацполіція, ДБР та НАБУ активно реєструють кримінальні провадження за фактами ігнорування вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК слідству не потрібно доводити наявність прихованих мільйонів — визначальним фактором є сам факт відсутності декларації в Реєстрі НАЗК після закінчення законодавчих строків і попереджень.

Порівняльний аналіз статей 366-2 та 366-3 КК України

Щоб чітко розуміти різницю між правопорушеннями у сфері декларування, ключові параметри норм зведено в єдину таблицю:

Суть правопорушення та санкції статті 366-3 КК України

Об’єктивною стороною цього злочину є бездіяльність — ухилення від подання декларації (щорічної, при звільненні або після звільнення).

Санкція статті 366-3 КК

За умисне неподання декларації передбачені такі види покарань:

• Штраф від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 500 до 51 000 грн).
• Громадські роботи на строк від 150 до 240 годин.
• Обмеження волі на строк до 2 років.
• Позбавлення волі на строк 1 рік.
• Обов’язкове додаткове покарання: Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Важливо: Головним юридичним маркером є умисел. Якщо декларацію не було подано з об’єктивних, незалежних від декларанта причин (тяжка хвороба, перебування в зоні активних бойових дій без зв’язку, технічні збої реєстру НАЗК із фіксацією звернень), склад кримінального правопорушення відсутній.

Детальний розбір судової практики з ЄДРСР (червень–липень 2026 року)

Реальні кримінальні провадження, розглянуті українськими судами та внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень влітку 2026 року, ілюструють, у яких життєвих ситуаціях декларанти найчастіше опиняються під слідством.

1. Справа № 344/3126/26 (Провадження № 1-кп/344/846/26) — Неподання декларації при звільненні та після звільнення

• Справа № 344/3126/26
• Номер у ЄРДР: 12026090000000091
• Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
• Зареєстровано в ЄДРСР: 17 червня 2026 року

Фабула справи та предмет перевірки

Кримінальне провадження розпочато щодо колишнього співробітника правоохоронного органу. Після звільнення зі служби обвинувачений не подав декларацію «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а також декларацію «після звільнення» за минулий рік.

Ключові процесуальні моменти

1. Повідомлення НАЗК: Підставою для вручення повідомлення про підозру стали матеріали НАЗК, що підтверджують направлення суб’єкту декларування офіційного повідомлення про необхідність подати декларацію протягом 10 днів.
2. Доказування умислу: Прокурори доводять, що обвинувачений був належним чином повідомлений через особистий кабінет декларанта та електронною поштою, однак свідомо проігнорував вимогу закону, не маючи поважних причин для прострочення.

2. Справа № 484/5928/25 (Провадження № 1-кп/467/72/26) — Провадження ДБР щодо військовослужбовців та звільнених осіб

• Справа № 484/5928/25
• Номер у ЄРДР: 62025150010005578
• Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області (раніше Первомайський міськрайонний суд)
• Дата набрання рішенням законної сили: 17 липня 2026 року

Фабула справи та доказова база

Справа розслідувалася Державним бюро розслідувань (ДБР). Суб’єктом правопорушення виступив колишній військовослужбовець (службова особа), який після виключення зі списків особового складу частини ухилився від обов’язку подати щорічну декларацію.

Позиція суду та оцінка поважності причин

• Набрання чинності: Вирок набрав законної сили 17 липня 2026 року.
• Аналіз доводів захисту: Обвинувачений посилався на проходження служби та вибуття до нового місця проживання. Однак суд, вивчивши витяги з наказів та дані операторів зв’язку, встановив, що в період, відведений для подання декларації, суб’єкт не перебував на лінії бойового зіткнення, мав доступ до мережі Інтернет та кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що виключило фактор форс-мажору.

3. Справа № 545/699/26 (Провадження № 1-кп/545/330/26) — Ухилення від подання декларації депутатами місцевих рад

• Справа № 545/699/26
• Номер у ЄРДР: 12026170420000040
• Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
• Дата набрання рішенням законної сили: 16 липня 2026 року

Фабула справи

Кримінальне провадження стосується депутата сільської ради, який умисно не подав щорічну декларацію за звітний період.

Особливість кваліфікації

• Систематичність ігнорування: Судове рішення, що набрало законної сили 16 липня 2026 року, підкреслює, що депутат неодноразово інформувався апаратом ради та НАЗК про початок кампанії декларування.
• Результат: Суд визнав особу винною за ст. 366-3 КК України та призначив покарання з обов’язковим позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та державної влади, що автоматично тягне за собою дострокове припинення депутатських повноважень.

Стратегії захисту у справах про неподання декларації (ст. 366-3 КК)

Головне завдання адвоката у цій категорії справ — довести відсутність суб’єктивної сторони злочину (прямого умислу) або підтвердити наявність поважних причин, які перешкодили вчасно подати документ.

Основні напрями роботи адвоката:

• Збір доказів поважності причин неподання
• Фіксація фактів перебування на стаціонарному лікуванні, проходження військової служби в районах ведення активних бойових дій, виконання бойових завдань без доступу до засобів зв’язку та Єдиного державного реєстру декларацій.
• Перевірка дотримання процедури інформування з боку НАЗК
• Аналіз того, чи дійсно НАЗК офіційно повідомило декларанта про факт неподання декларації та чи надавався законодавчо встановлений 10-денний строк на усунення порушення. Порушення порядку повідомлення руйнує доказову базу обвинувачення.
• Технічні збої та проблема ключів ЕЦП/КЕП
• Витребування даних про технічні збої на стороні персонального кабінету, офіційних відповідей акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК) про неможливість своєчасного перевипуску електронного підпису з об’єктивних причин.

Чек-лист безпеки для суб’єкта декларування

1. Контроль строків при зміні статусу
2. При звільненні з посади, що передбачає декларування, подати декларацію «при звільненні» протягом 30 календарних днів з моменту припинення діяльності (або протягом 20 днів з моменту ознайомлення з наказом).
3. Перевірка актуальності контактів у кабінеті НАЗК
4. Регулярно перевіряти доступ до електронної пошти, прив’язаної до особистого кабінету в Реєстрі декларацій, щоб не пропустити офіційні повідомлення від НАЗК.
5. Фіксація будь-яких перешкод у письмовому вигляді
6. Якщо подання декларації неможливе через відсутність документів, хворобу або службу — завчасно направляти офіційне письмове повідомлення до НАЗК із додаванням підтверджуючих документів до закінчення граничного строку.

Професійна правова допомога від ЮФ «Турій та Партнери»

Обвинувачення за ст. 366-3 КК України — це прямий ризик кримінального покарання, судимості та заборони на роботу в органах влади або публічному секторі.

Адвокати юридичної фірми «Турій та Партнери» готують процесуальні документи, формують доказову базу поважності причин неподання декларації та забезпечують захист клієнтів на етапі досудового розслідування і в судах. Зв’яжіться з нами для детального розбору вашої ситуації та кваліфікованого захисту ваших прав.