Відповідальність за порушення недоторканності приватного життя
Якщо вам потрібні послуги адвоката по 182 статті КК України, натисніть на обраний варіант месенжера або скористайтеся номером телефону вказаним на сайті. Досвід в юриспруденції з 2004 року.
Відповідно до Основного Закону України, а точніше 32-ий статтею Конституції, ніхто не може бути підданий втручанню в його сімейне і особисте життя, крім тих випадків, які прямо передбачені в законодавстві. Крім того, категорично не допускається поширення, використання і збір інформації, яка відноситься до конфіденційного типу, про особу без її прямого згоди, крім ситуацій, пов’язаних з інтересами інших людей, економічного добробуту та національної безпеки.
Захист недоторканності приватного життя кожної людини є однією з пріоритетних цілей кожного розвиненого держави. З цією метою в Кримінальному кодексі і була закріплена стаття 182-а, в якій передбачено притягнення до відповідальності за порушення недоторканності приватного життя.
| Зміст |
Кримінальна відповідальність за ст.182 КК
У разі незаконного розповсюдження, знищення, використання, зберігання або збирання конфіденційної інформації про особу, а також протиправної зміни такого типу інформації (крім випадків, прямо передбачених в інших статтях КК) можна отримати одне з таких покарань:
- до 3-х рік обмеження особистої свободи;
- до 6-ти місяців перебування під арештом;
- до 2-х рік виправних робіт;
до 1000 НМДГ (17 000 гривен) денежного штрафа.
У разі вчинення аналогічних дій, тільки з ознакою повторності або із заподіянням істотної шкоди, охоронюваним законодавством інтересам, свободам чи прав особи, злочинець може отримати більш суворе покарання. У другій частині ст.182 КК законодавець передбачив можливість укладення винної особи під шестимісячний арешт, або «за ґрати» до 5-ти рік (обмеження або позбавлення волі).
Цікаво, що в примітці даної статті, крім визначення розміру істотної шкоди (більше 17 000 гривень), також закріплені ситуації, при яких буде відсутній склад даного правопорушення. Так, у разі публічного, в т.ч. через ЗМІ, професійні спілки, громадські об’єднання або журналістів, повідомлення особою відомостей про вчинення будь-якого правопорушення (кримінального в тому числі), яке було здійснено з дотриманням передбачених законом вимог, не будуть діями, що підпадають під розглянуту статтю, тому не будуть підпадати під кримінальним вид відповідальності.
Відповідно до чинного законодавства, конфіденційна інформація – це відомості, які знаходяться в розпорядженні, користуванні або у володінні окремих юридичних або фізичних осіб, та які поширюються виключно по їх особистим бажанням, причому до передбачених ними умов.
Що стосується інформації про особу, то до неї відносять сукупність публічно оголошених або документованих відомостей про неї. У ЗУ «Про інформацію» закріплено, що основними джерелами документованої різновиди інформації про людину є підписані особою або видані на її ім’я документи, а також відомості, які зібрані органами МСУ (місцеве самоврядування) та державними органами влади.
У законодавстві немає чіткого переліку видів відомостей про особу, які можна визнати конфіденційними. Крім того, не існує закріпленого порядку визнання тієї чи іншої інформації про особу конфіденційною. Цікаво, що для окремих категорій громадян передбачений обов’язок зберігання в таємниці різної інформації про осіб, яка їм стала відома через виконання службових або професійних обов’язків (так звана службова або професійна таємниця). Як приклад можна привести таємницю дотримання нотаріальних дій, відповідно до якої нотаріуси та інші службові особи, які вчиняють дії нотаріального характеру, зобов’язані дотримуватися таємниці таких «юридичних маніпуляцій». Цікаво, що обов’язок дотримання цієї таємниці також поширюється на тих осіб, яким ця інформація стала відома через виконання службових обов’язків (працівники податкових органів, органів прокуратури, слідства, дізнання).
У статті 46-ій ЗУ «Про інформацію» не може піддаватися розголошенню інформація, що стосується:
- телеграфних повідомлень;
- телефонних розмов;
- листування;
- удочеріння (усиновлення);
- прибутків від здійснення підприємницької діяльності;
- грошових вкладів;
- лікарської таємниці та ін.
Предметом даного правопорушення може бути будь-яка інформація про особу, що носить конфіденційний характер, в тому числі:
- яка була отримана через виконання службових чи професійних обов’язків;
- документована;
- протиправно зібрана (отримана).
Що стосується об’єктивної сторони даного злочину, то воно може виражатися в двох формах здійснення:
- поширення відомостей конфіденційного характеру про особу в публічно демонструвався творі, публічному виступі або в ЗМІ;
- протиправне без згоди особи поширення, використання, зберігання або збирання такої інформації.
Під протиправним збором відомостей конфіденційного характеру про особу слід розуміти її отримання будь-якими незаконними способами. До них відносять:
- прослуховування телефонних розмов без відповідної санкції уповноважених органів;
- ведення стеження за поведінкою особи;
- отримання такої інформації за плату або за допомогою застосування будь-яких загроз,
- опитування осіб, які володіють такими відомостями;
- шляхом підслуховування усних розмов і розмов;
- викрадення документів або протиправне ознайомлення з їх змістом, причому спосіб заволодіння ними значення не має.
Цікаво, що законодавством також передбачено, що зберігання даних про особу не повинно бути занадто тривалим, тобто на такому часовому проміжку, який необхідний для досягнення законно встановленої мети. До інформації про громадян, яка зібрана з передбаченої законом процедури держорганами, посадовими особами або організаціями доступ сторонніх осіб категорично забороняється.
Що робити, якщо Ви стали жертвою по ст.182 КК
Часто в житті публічних людей можуть виникати ситуації, коли грубо порушується їх право на приватне життя. Розголошення деяких особистих подробиць може призвести до руйнування сімей, які існували не одне десятиліття. Тому якщо так сталося, що будь-яким шляхом інформація про приватне життя стала надбанням громадськості і є певні здогади, хто міг це зробити, варто звернутися в правоохоронні органи з письмовою заявою. Крім того, якщо в ході слідства буде встановлено винну особу, в подальшому можна звернутися в суд з позовною заявою з метою відшкодування заподіяної моральної чи матеріальної шкоди.
Що робити, якщо Вам пред’явили звинувачення по ст.182 КК
У разі пред’явлення звинувачення по даній статті, важливо в короткий термін зібрати свої докази, які зможуть спростувати версію слідства, а також обрати необхідну версію захисту. В даному випадку краще працювати разом з кваліфікованими кримінальними адвокатами. Величезний досвід роботи в даній сфері мають юристи юридичної компанії «Турій та Партнери», які зможуть забезпечити збір необхідної інформації для спростування версії звинувачення і винесення найбільш сприятливого для клієнта рішення, причому з невеликими для нього фінансовими втратами.
