
Відповідальність за придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого кримінально-протиправним шляхом
Якщо вам потрібні послуги адвоката по 198 статті КК України, натисніть на обраний варіант месенжера або скористайтеся номером телефону зазначеного на сайті. Досвід в юриспруденції з 2004 року.
Останньою з 16-ти статей шостого розділу Кримінального кодексу України, який зібрав в собі злочини проти власності, є стаття 198-а. Вона передбачає залучення до відповідальності винної особи за не обіцяне заздалегідь збут, зберігання, отримання або придбання будь-якого майна, яке свідомо було отримано кримінально-протиправним шляхом. В даному випадку, що зазначено в самій диспозиції статті, повинні бути відсутніми ознаки відмивання (легалізації) майна, яке отримано кримінально-протиправним шляхом, відповідальність за яке вже закріплена в статті 209 КК, що зроблено для розмежування схожих за своєю суттю злочинів.
У разі визнання винним за ст.198 КК можна відправитися у в’язницю на термін до трьох років, отримати обмеження свободи на аналогічний термін або вирушити під шестимісячний арешт.
Зміст |
Тонкощі і нюанси складу злочину по 198 статті КК
Предмет розглянутого правопорушення – будь-яке майно, яке було отримано свідомо злочинним шляхом. Сюди можна віднести абсолютно будь-які предмети, речі, товари, цінні папери, культурні та історичні цінності, нерухоме та рухоме майно і т.д. Головна умова, щоб їх вартість могла виражатися в грошовому еквіваленті.
Варто відзначити, що під поняття «отримано кримінально-протиправним шляхом» підпадає отримання майна, як внаслідок вчинення злочину, так і шляхом вчинення, так званого суспільно небезпечного діяння, за яке залучено особа, яка не підлягає кримінальній відповідальності. Причинами цього можуть бути:
- не досягнення мінімального віку;
- неосудність;
- закінчення строків притягнення до відповідальності кримінального характеру.
Цікаво, що в диспозиції даної статті законодавець не вказав мінімально можливий розмір майна, за яке особу можна буде залучити за зазначені в ній діяння. В даному випадку необхідно враховувати загальні принципи кримінального права і не забувати про ст.11 КК, в якій закріплено поняття малозначності діяння.
Суб’єктивна сторона цього злочину – прямий умисел. Обличчя усвідомлює, що набуває, отримує, зберігає або продає майно, яке придбано незаконним шляхом, і бажає цього. При цьому злочинець достовірно може не знати конкретних обставин вчиненого правопорушення (місце, час, обстановку, спосіб, засоби його здійснення). Досить, щоб він усвідомлював, що майно отримано шляхом вчинення іншого суспільно небезпечного діяння, яке визнається злочином.
Важливо пам’ятати, що в разі зберігання майна, отриманого свідомо незаконним шляхом особою, яка їм заволоділо, не утворює розглядуваного складу злочину.
Ознаки об’єктивної сторони ст. 198 КК
Якщо розглядати більш детально об’єктивну сторону правопорушення з точки зору кримінального права, то воно може виражатися в одному з чотирьох діянь:
- збут;
- зберігання;
- отримання;
- придбання.
Збутом майна, яке було отримано винним свідомо злочинним шляхом, є його передача будь-якій особі за певну плату або в формі іншої компенсації. Для збуту також характерна безоплатна передача майна, тобто обмін на інше майно, дарування, передача з метою оплати за надані послуги і т.п. У разі передачі майна у тимчасове користування або на зберігання, коли фактично його власником залишається інша особа, збуту не утворює.
Під зберіганням маються на увазі дії, які пов’язані з володінням іншою особою майном, яке було отримано протиправним шляхом, причому тут не має значення тривалість даного володіння. Зберігання можна здійснювати в будь-якому місці – за місцем роботи винної особи, в будинку, на території двору, в транспортному засобі, в гаражі або сараї. Цікаво, що на зберігання не впливає безоплатно або за певну плату злочинець незаконно зберігає майно, яке підпадає під ст.198.
Під отриманням розуміється безоплатне отримання майна у фактичне незаконне володіння шляхом здійснення недійсною угоди з особою, яка це майно отримало незаконно, тобто злочинним шляхом. Сюди можна віднести прийняття майна у спадок, як подарунок, передача в оренду і т.д.
Придбанням майна, отриманого злочинним шляхом, полягає в отриманні його в формах покупки, обміну тощо. При цьому особа, набуваючи майно, отримує можливість користуватися, володіти і розпоряджатися ним, хоч і не стає власником майна в прямому сенсі цього слова, оскільки воно отримано незаконним шляхом.
Важливо відзначити, що вищевказані дії повинні бути заздалегідь не обіцяним. Це означає, що вони відбуваються вже після факту вчинення злочину, не перебувають з ним у причинному зв’язку і злочинець заздалегідь (до вчинення злочину) не обіцяв сприяння в придбанні, збуті чи зберіганні майна, здобутого злочинним шляхом. Якщо таку обіцянку мало місце до вчинення злочину або в момент його вчинення і перебувала з ним у причинному зв’язку, такі дії слід розглядати як пособництво (співучасть) у правопорушенні.
Розглянутий склад злочину є формальним, тому вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого з вищевказаних діянь. Якщо такі дії були послідовно здійснені щодо одного майна, то тут буде відсутня сукупність або повторність. Тобто кваліфікація дій злочинця буде однією, але важливо, щоб в обвинуваченні були детально описані всі скоєні діяння.
Що робити, якщо вас звинувачують в придбанні, отриманні, зберіганні або збуті майна, отриманого кримінально протиправним шляхом
Для правоохоронців довести цей вид злочину не складе великих труднощів, адже досить притягнути до кримінальної відповідальності особа, яка набула майно незаконним шляхом, а потім вже, на підставі вступив в силу вироку суду, і показань засудженого, залучати винного за ст.198 КК. Адже тут не потрібно проводити якихось складних експертиз або трудомістких слідчих заходів, тут просто треба довести одне – особа знала, що набуває або отримує майно, яке було отримано протиправним шляхом.
Тому в разі пред’явлення звинувачення в скоєнні даного кримінального правопорушення, краще обзавестися захисником. Адвокати по кримінальним справам юридичної компанії «Турій та Партнери» зможуть не просто парирувати пред’явлене обвинувачення, але і забезпечать надання слідчому, прокурору чи судді своїх належних доказів, які в наслідку зможуть лягти в основу виправдувального вироку і повної реабілітації підзахисного.