Відповідальність за умисне вбивство, яке було скоєно при перевищенні меж необхідної оборони
Для того, щоб скористуватися послугами адвоката або отримати юридичні послуги, натисніть обраний варіант месенжера або скористуйтеся номером телефону вказаним на сайті. Досвід в юриспруденції з 2004 року.
Поняття умисного вбивства, яке було скоєно в процесі перевищення меж допустимої оборони, чітко закріплено в Кримінальному кодексі України (далі УКУ). А саме в ст. 118. «умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення».
Що мають на увазі під терміном «необхідна оборона»?
Вищевказане поняття чітко позначено на законодавчому рівні. Саме про класифікуючі аспекти цього визначення йдеться в двох Кодексах України. Це Кримінальний (ст. 36 ККУ), а також Кодекс України про Адміністративні правопорушення (ст. 19 КУпАП).
Згідно ст. 36 ККУ, необхідною (допустимою) обороною вважаються певні дії, спрямовані на захист законних свобод і прав особи, яка себе захищає, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в сформованій ситуації для негайного відвернення або ж повного припинення замаху (за винятком перевищення меж необхідної оборони).
У статті 19 КУпАП йдеться про аспекти адміністративного правопорушення, яке мало на меті захисту державної або громадської власності, порядку, свобод і прав громадян, встановленого порядку управління від протиправного посягання шляхом нанесення будь-якої шкоди тому, хто посягає. Виходячи з цієї ситуації, необхідна оборона – це вимушений захід, який не буде вважатися злочином.
Уявна або необхідна оборона – чи є різниця?
Часто терміни необхідної та уявної оборони ототожнюють, чого робити категорично не можна! Необхідна оборона доречна у випадках, де реально виникала небезпека в результаті протиправних дій певних осіб. При уявній обороні, особою завдається шкода в випадках, коли справжня небезпека була відсутня. І тільки в результаті неправильного реагування на вчинки потерпілого, особа помилково могла припустити настання неправомірних дій.
Кримінальна відповідальність при уявній оборони може не настати тільки тоді, коли людина, що перевищує межі допустимої оборони, була упевнена, що завдані посягання представляли реальну небезпеку для його життя і здоров’я, не усвідомлюючи можливості помилитися.
Що є перевищенням меж необхідної (допустимої) оборони?
Пояснюючи простими словами – це перевищення допустимої недоторканності, включаючи нанесення посягателю (порушнику) навмисної шкоди, ступінь тяжкості якого не співмірний зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Кримінальна відповідальність в такому випадку загрожує, тільки якщо були нанесені тяжкі тілесні ушкодження (ст. 124 ККУ) або вчинено умисне вбивство (стаття 118 ККУ).
Так звані межі необхідної оборони нерідко поміщають в певні рамки і обмежують діями, допустимими в момент вчинення кримінального правопорушення для його негайного відвернення або ж припинення. Найчастіше такі дії, особи що захищається, не несуть прямого умислу, навіть якщо посягателю завдано істотної шкоди.
Що не є перевищенням меж необхідної оборони?
Виходячи з ч.5 ст. 36 ККУ не є перевищенням меж необхідної оборони і не тягне за собою наслідків у вигляді кримінальної відповідальності за використання зброї або ж будь-яких інших засобів / предметів для захисту від нападу озброєної і особливо небезпечнї особи або групи осіб. Також відповідальність кримінального характеру не настає у випадках, коли дії громадянина були спрямовані на запобігання незаконного насильницького вторгнення в приватні володіння (наприклад, квартиру, будинок і т.д.), в незалежності від ступеня тяжкості шкоди тому, хто посягає.
Який вид відповідальності настає за перевищення меж необхідної оборони?
Порушуючи всі допустимі заходи самооборони, особі загрожує кримінальна відповідальність.
Нанесення умисного характеру особою тяжких тілесних ушкоджень (закріплено в статті 124 ККУ) при перевищенні меж необхідної оборони може мати такі наслідки:
- арешт на строк до 6-ти місяців;
- громадські роботи терміном від 150 до 240 годин;
- обмеження волі на строк до 2-х років;
- виправними роботами на строк до 2-х років;
- позбавлення волі на строк до 2-х років.
Після того, як особа під час допустимої самооборони вчинила умисне вбивство, йому вибирається покарання відповідно до санкцій статті 118 ККУ, включно:
- виправними роботами на строк до 2-х років;
- обмеження волі на строк до 3-х років;
- позбавлення волі на строк до 2-х років.
Що робити, якщо були перевищені межі допустимої оборони?
Кожен громадянин нашої країни має право захищати свої свободи і права як самостійно, так і звернутися за допомогою до законним представникам (наприклад – адвокатам). Якщо ви опинилися в ситуації, коли перевищені межі допустимої самооборони, в першу чергу слід звернутися до представників Національної поліції. Якщо виник ризик порушення особистих прав і свобод, рекомендуємо скористатися послугами кваліфікованих фахівців юридичної компанії «Турій та Партнери».
