Відповідальність за зловживання владою чи службовим становищем
Якщо вам потрібні послуги адвоката за 364 статтею КК України, натисніть на обраний варіант месенжера або скористайтесь номером телефону вказаним на сайті. Досвід у юриспруденції з 2004 року.
Що таке влада чи службове становище? Цими поняттями ми оперуємо майже кожен день у різному контексті. За великим рахунком, це набір певних функцій, владних управлінських, розпорядчих повноважень, якими особа наділена з посади.
Влада та службове становище мають особи, які працюю в органах державної влади, місцевого самоврядування, підрозділах виконавчої, законодавчої влади. Про службове становище можна говорити навіть на підприємствах, коли людина наділена адміністративно-розпорядчими чи іншими функціями.
Зловживання службовим становищем або владою – це кримінальне діяння. Т. е. є певна риса, яку переступати не можна. Давайте розглянемо на прикладі. Особа, обіймаючи певний пост наділений законом, посадовою інструкцією певними правами, функціями та обов’язками. Що стосується виконання своїх обов’язків у корисливих цілях чи перевищення цих повноважень, тобто. вчинення дій, не притаманних конкретної посади, службового становища, йдеться про перевищення повноважень.
А ось зловживання — це вчинок, дії, які є незаконними, не відповідними функціям, обов’язкам, правам і повноваженням конкретної особи.
Відповідальність за зловживання встановлено ст. 364 КК України. Вчинити такий злочин може лише службова особа, відповідно суб’єкт є спеціальним. Повний перелік осіб з посад, визначений у примітці до норми.
Ключовим фактором є наслідки, які виражаються у заподіянні шкоди певного ступеня тяжкості. Ступінь шкоди визначається матеріальному вираженні і розраховується залежно від неоподатковуваних мінімумів доходу громадян.
| Зміст |
Кримінальна відповідальність за скоєння злочину за ст. 364 КК України
Відповідно до цієї норми Кримінального кодексу до кримінальних правопорушень слід віднести навмисні дії з метою неправомірної вигоди (особистої або на користь третіх осіб).
Такі дії можуть бути різними і виражатися у видачі документів, перешкоджанні особам у реалізації законних прав та інтересів, прихильності до конкретних суб’єктів тощо.
Кримінальним кодексом встановлено такі види покарання за зловживання службовим становищем або владою:
- арешт терміном до півроку;
- обмеження або позбавлення волі (максимальний термін – 3 роки);
- позбавлення спеціального права;
- штраф.
Якщо вчинення такого кримінального правопорушення спричинило тяжкі наслідки, то суд відповідно до санкції статті може призначити одне з таких покарань:
- позбавлення волі до 6 років;
- штраф;
- позбавлення спеціального права до трьох років.
Що робити, якщо вас звинувачують у скоєнні кримінального правопорушення за ст. 364 КК України?
У разі оголошення про підозру людині необхідно думати не лише про можливе покарання, а й ділову репутацію. Справа в тому, що більшість службових злочинів розголошуються і в результаті на діловій репутації чиновника залишається величезна пляма. А це надалі впливає не лише на працевлаштування, а й на нормальне життя.
Тому в таких кримінальних провадженнях важливо правильно вибрати стратегію захисту, а для цього потрібна допомога висококваліфікованого адвоката.
Найгірше, що може бути для службової особи, – це позбавлення можливості виконувати певну роботу, обіймати високопосадовці. Відповідно після вироку суду людина не зможе працевлаштуватися за своїм профілем.
Тому дуже важливо заручитися підтримкою адвоката, який допоможе зібрати доказову базу та стане гарантом винесення справедливого, законного рішення у справі.
Що робити, якщо ви стали потерпілим через зловживання владою чи службовим становищем?
Існує безліч життєвих ситуацій, коли від таких діянь страждали пересічні громадяни, юридичні особи і навіть інтереси держави. Потерпілий має право пред’явити позов у кримінальному провадженні з метою відшкодування заподіяної шкоди.
Найкраще звернутися до адвоката, який представлятиме ваші інтереси, як потерпілого у кримінальному провадженні. Кримінальний адвокат забезпечить кваліфікований, експертний підхід до складання позову, обґрунтування правової позиції потерпілого.
